Силікатні скелі з піонерною рослинністю Sedo-Scleranthion чи Sedo albi-Veronicion dillenii

Біотоп формують піонерні низькорослі мохово-трав’янисті угруповання з домінуванням мохів та участю у трав’янистому ярусі дрібних сукулентів і терофітів, що розвиваються на оголеннях силікатних скель та їх уламкового рухляку. На Закарпатській низовині біотоп поширений на схилах південних експозицій вулканічного горбогір'я, де невеликі за площею його осередки спорадично трапляються на скельних виходах материнських вулканічних порід — на окремих кам'яних брилах, на уступах скель, по краях урвищ, на скельних карнизах та мікротерасах тощо. Основу рослинного покриву утворюють передовсім мохи, які, оселяючись на скелетному скельному субстраті, сприяють формуванню тонкого шару ґрунту, перемішаного з дрібноземом, даючи можливість вселятися, часто безпосередньо в мохові дернини, дрібним представникам судинних рослин. Важливою передумовою існування біотопу є місцеві поступові порушення ґрунтового шару в результаті ерозійних процесів (вивітрювання, вимивання, пересихання та осипання). Наслідком цього є оголення скельного субстрату, що створює умови для повторного заселення рослинністю, передусім мохами. Біотоп контактує з іншими біотопами піонерних петрофітних та ксеротермних лучних угруповань - тут у вигляді мозаїчних вкраплень на скельних виходах.